Інфекційні захворювання – одна з найактуальніших проблем в усьому світі. Їх спричиняють патогенні мікроорганізми, як-от бактерії, віруси, грибки або паразити. Ці захворювання можуть передаватися від одного організму до іншого різними шляхами. Резистентність до антибіотиків створює додаткові труднощі під час лікування інфекційних хвороб. Знаходити нові шляхи подолання цих патогенних станів покликана інфекційна біологія, що поєднує імунологію, мікробіологію, молекулярну та клітинну біологію. Дослідження в цій галузі важливі для отримання контролю над різними типами інфекційних захворювань. Великий внесок у розуміння природи недуг і боротьбу з ними зробив уродженець Берліна Дірк Буманн. Докладніше про нього читайте далі на berlinname.
Наукова кар’єра
Дірк Буманн вивчав хімію та біологію у Вільному університеті Берліна. У 1994 році він здобув докторський ступінь в Інституті біохімії імені Макса Планка, зокрема у філії вишу в селі Мартінсріді, поблизу Мюнхена. Свої наукові дослідження біолог почав проводити в американській Морській біологічній лабораторії. Цей міжнародний центр досліджень і освіти в галузі біології та навколишнього середовища розташований у штаті Массачусетс.
У 1997–2004 роках Буманн керував дослідницькою групою в Інституті інфекційної біології імені Макса Планка в Берліні. У 2004–2007 роках науковець займався викладацькою та дослідницькою діяльністю в Ганноверській медичній школі. При цьому університеті в німецькому місті Ганновері діє клініка. У 2007 році Буманн обійняв посаду професора інфекційної біології в Базельському університеті Biozentrum (Швейцарія).
Основні здобутки
Дірк Буманн зосереджувався на вивченні патогенних метаболічних процесів у бактеріях Salmonella та Shigella, що є збудниками черевного тифу та діарейних захворювань. Йому вдалося дослідити, як ці патогени отримують поживні речовини від організму, в якому живе паразит. Він також простежив, як бактерії координують індивідуальну діяльність у метаболічних мережах і спричиняють розвиток захворювання. До слова, черевний тиф проявляється високою гарячкою, кволістю, болем у животі та висипом рожевого кольору. Хвороба передається фекально-оральним способом. Часто збудників на лапках переносять мухи й таргани.
Місія дослідника полягала в тому, щоб отримати всебічне розуміння метаболічної активності патогенів і завдяки цьому розробити та експериментально перевірити нові терапевтичні підходи до інфекційних захворювань. Він з’ясував, що метаболічні процеси мають вирішальне значення для реплікації патогенів і спалаху хвороб. Водночас вони є ідеальною мішенню для втручання з метою знищення патогенів. До слова, метаболізм (обмін речовин) – це сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах.
Крім того, інфекційний біолог продемонстрував, що сальмонелу в кишкових клітинах здатний розпізнавати убіквітин – висококонсервативний малий регуляторний білок, який формує ковалентні зв’язки з іншими білками. Після цього з ними зв’язується білок оптіневрин. Останній здатний знешкоджувати бактерії. Він, що важливо, також вважається ефективним у боротьбі з хворобою Паркінсона. Сальмонели стійкі в навколишньому середовищі. Вони спричиняють черевний тиф, паратифи і сальмонельози. Для профілактики захворювань, спричинених цими бактеріями, потрібно проводити дезінфекцію поверхонь, з якими контактують харчові продукти, наприклад за допомогою спирту. Крім того, важливо ретельно мити яйця з милом перед використанням, а всі страви з яйцями – термічно обробляти.