Понад 30% території Берліна займають зелені насадження. Парки, сади, ліси й водойми забезпечують німецькій столиці статус ідилічного простору, де гамірні міські вулиці й природа мирно співіснують. Гуляючи мальовничими локаціями, зверніть увагу на місцеві рослини. Про найпоширеніші з них далі на berlinname.
Чистотіл звичайний
У народі відомий як бородавник, чистотіл звичайний легко впізнати за його яскраво-жовтим цвітінням. Це отруйна рослина, що володіє лікувальними властивостями. Її використовують для боротьби з бородавками, гострокінцевими кондиломами, мозолями, системним червоним вовчаком, коростою, екземою, псоріазом, туберкульозом шкіри. Крім того, чистотіл вважається ефективним засобом для усунення помутніння рогівки очей і плям на ній. Його часто застосовують і під час лікування хвороб печінки та жовчного міхура. Чистотіл має жовчогінну, спазмолітичну, болезаспокійливу, седативну, протизапальну (бактерицидну), сечогінну та проносну дію. Він також слугує рятівним препаратом для хворих тварин.
У Берліні ви можете побачити чистотіл на узліссях, у листяних і мішаних лісах, під живоплотами та на грядках містян. Цвіте рослина в травні – червні. Якщо чистотіл зрізати незабаром після цього періоду, можна отримати додаткове цвітіння наприкінці літа.
Плющ звичайний
Ця вічнозелена рослина-ліана своїми численними корінцями прикріплюється до дерев, скель або іншого субстрату. Плющ звичайний може обвивати дерево аж до 15 метрів у висоту, через що його називають «альпіністом європейських лісів». Вирощують рослину зазвичай заради вічнозеленого листя. Найкращий час для посадки плюща – весна. Він вважається інвазійним у багатьох районах, тобто таким, що розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини. Попри свої численні переваги, інвазійні види становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, оскільки часто можуть витісняти місцеві рослини.
Плющ звичайний добре росте в тінистій місцевості. У Берліні його можна знайти в листяних лісах, у парках, на схилах, а також на приватних подвір’ях містян, зокрема на огорожах. Він є ефективним ґрунтовим покривом, якщо ваша мета – витіснити бур’яни. Плющ, який вирощують у кімнаті, потребує яскравого непрямого освітлення влітку, але він може отримати користь від прямого світла взимку. Уважно стежте за дітьми та домашніми тваринами, оскільки плющ токсичний для людей і тварин.
Деревій звичайний
Деревій звичайний – польова рослина з переважно білими квітками. У Китаї вона вважається символом удачі, а в Шотландії деякий час побутувала думка, що рослина має магічні властивості. З деревію варять пиво, чай і лікер. Відомий деревій і своєю лікувальною дією. Зокрема, його використовують як кровоспинний засіб, для лікування хвороб кишково-шлункового тракту та запальних процесів матки, а ще як препарат проти конвульсій і засіб для підвищення апетиту та покращення обміну речовин.
У Берліні деревій росте в мішаних лісах, у чагарниках, на лісокультурних площах, лісосіках та вздовж доріг. Декоративні сорти деревію звичайного розводять у квітниках. Гірке листя рослини токсичне для домашніх тварин і коней. Інша худоба може його їсти, хоча й деревій надає коров’ячому молоку неприємний присмак.
Клен звичайний
Клен звичайний, або гостролистий чи платаноподібний, – високе дерево (від 20 до 30 м) з яскраво-зеленим лопатевим листям, яке восени стає жовтим або червоним. У Берліні клен звичайний люблять висаджувати в парках і садах через його високий стовбур, а також стійкість до ущільненого ґрунту, обмеженого простору для коренів, тінистості та забрудненого повітря. Водночас клен гостролистий уразливий до грибкових захворювань, його рідко вирощують у комерційних цілях, оскільки вивірки сірі полюбляють здирати кору.
Відправляйтеся в природний парк «Барнім», що відомий своїми пишними лісами, ідилічними озерами та неприборканими річками. У цьому раю, який охоплює частину Берліна, ви знайдете не лише клен звичайний, а й інші дерева, квіти тощо. Це простір, що дає змогу відпочити від міської метушні на тлі неймовірних пейзажів.
Лобода біла
Лобода біла – однорічна трав’яниста рослина, яка може бути доволі бур’янистою. Небагато хто знає, що зелень лободи білої їстівна, її можна готувати так само, як шпинат. Варто зауважити, що хоча частини рослини придатні для споживання, вони не дуже приємні на смак і помірно токсичні, якщо їх споживати сирими. А втім, лобода біла містить багато поживних речовин. Ця рослина віддає перевагу яскравому сонцю та вологим родючим суглинним ґрунтам, хоча й витримує півтінь і низку інших типів ґрунтів. Лобода біла росте на пустирях, сільськогосподарських угіддях, біля доріг та в засмічених місцях.
Монстера делікатесна
Відома своїми яскравими глянцевими листками, вона здебільшого вирощується як кімнатна рослина. Монстера делікатесна родить у тропічному кліматі смачні та їстівні ягоди завдовжки 20–30 см і завширшки 5–9 см. Плоди мають соковитий ароматний м’якуш, що на смак як суміш банана й ананаса. Як кімнатна рослина, монстера делікатесна невибаглива в догляді та стійка до шкідників і хвороб.
Хоча походить монстера делікатесна з регіонів тропічних лісів Амазонії, вона доволі поширена в Європі, зокрема й Берліні. Рослині потрібно багато місця, а ще рясний і пухкий ґрунт (ідеально – садова земля і компост). На вулиці краще садити монстеру делікатесну біля дерев, щоби вона мала куди «забратися». Рослина здатна витримувати -1°C, але не довше ніж кілька годин. Для її безперервного росту потрібно щонайменше 13–15°C. Ріст припиняється, якщо температурна поділка опускається нижче за 10°C, оскільки рослина гине від морозу. Квітці потрібне дуже яскраве освітлення, але не повне сонце. Легко цвіте монстера делікатесна лише в тропічному та субтропічному середовищі.
Аби знайти монстеру делікатесну та інші рослини з усього світу, завітайте в берлінський парк Gärten der Welt, що вміщує 11 ботанічних садів. Міжнародне садове мистецтво тут поєднується з культурними та концертними подіями, іграми й веселощами.
Епіпремнум золотистий
Ця багаторічна трав’яниста вічнозелена квітка за допомогою повітряних коренів швидко росте на деревах або інших опорах, простягаючись на висоту орієнтовно 20 метрів. Її називають «диявольським плющем» через складнощі з викоріненням. Рослина може рости навіть в умовах слабкого освітлення. Походить епіпремнум золотистий з Островів Товариства (архіпелагу у Французькій Полінезії).
Як і монстера делікатесна, епіпремнум золотистий – популярна кімнатна рослина. Квітка дуже невибаглива і вимагає до себе мінімальної уваги. Вона має отруйний сік, тому її потрібно тримати якомога далі від домашніх тварин і дітей. Рослину легко впізнати за серцеподібними листочками. Існує 10 її видів, які відрізняються формою та забарвленням листя. До складу ґрунту епіпремнум золотистий не вимогливий, але найкраще він росте на поживних субстратах. Рекомендується проводити регулярне удобрення ґрунту.
До слова, побачити як місцеві, так і екзотичні рослини можна в Ботанічному саду Берліна. Це найбільший ботанічний сад у країні, що представляє орієнтовно 22 000 видів рослин. Найвідомішою його частиною є Великий павільйон із тропічними екземплярами, серед яких найбільш популярний – гігантський бамбук.