В окрузі Берліна Трептов-Кьопенік розташований Шпреєпарк – колишній парк розваг. В епоху Німецької Демократичної Республіки він був улюбленим місцем берлінців і туристів, залучаючи понад мільйон відвідувачів щороку. Після падіння Берлінської стіни парк боровся з фінансовими потрясіннями, зрештою закрившись у 2002 році. Відтоді він став сумішшю руїн, легенд і місця туги. Шпреєпарк – магніт для авантюристів і шукачів ностальгії, а його історія – справжнісінькі американські гірки. А втім, в оточенні лісової зони це місце також слугує популярним простором для відпочинку на лоні дикої природи. До того ж парк переживає реконструкцію, мета якої – створити природоорієнтоване середовище посеред гамірного міста. Докладніше про місце, що балансує між занедбаністю й чарівністю, читайте далі на berlinname.
Від розквіту до занепаду
Парк розваг був відкритий у 1969 році як Kulturpark Plänterwald, займаючи площу 29,5 га поруч із річкою Шпреє, звідки й назва. Тоді це був єдиний постійний парк розваг у Східній Німеччині та єдиний такий парк у Східному чи Західному Берліні. Він пропонував просте, але чарівне поєднання постійних атракціонів, кабінок і зелених насаджень.
45-метрове колесо огляду було модернізовано в 1989 році до 40-ї річниці Німецької Демократичної Республіки та стало найвизначнішою тутешньою пам’яткою. Тоді ж парк отримав сучасну назву. Крім каруселей і американських гірок, парк пропонував концерти просто неба, а в 1980-х роках тут навіть існувала субкультурна панк-сцена. Це було не просто місце дозвілля, а дзеркало життя НДР – приземленого, креативного й повного контрастів.
У 1991 році, після возз’єднання Східної та Західної Німеччини, Шпреєпарк денаціоналізували. Тоді контракт на керування ним підписала приватна компанія Spreepark Berlin GmbH. Вона додала американські гірки, водні майданчики, сцену та інші об’єкти, а також започаткувала плату за вхід замість оплати кожної окремої поїздки на атракціонах. Асфальтована поверхня навколо колеса огляду була перетворена на водний пейзаж.
На піку свого розвитку парк приймав 1,7 мільйона відвідувачів щороку. Ситуація кардинально змінилася в 1999 році, коли його керівництво почало влазити у великі борги. Збільшення плати за вхід та відсутність паркомісць призвели до суттєвого зменшення кількості відвідувачів. У 2001 році Spreepark Berlin GmbH оголосила про свою неплатоспроможність. Відтоді територія почала занепадати. У 2014-му велику її частину знищила пожежа. Колесо огляду було демонтовано у 2021 році.
Географічно вигідна локація
Після оголошення Spreepark Berlin GmbH своєї неплатоспроможності Шпреєпарк залишився гнити серед дерев Плентеравальда. Це лісиста місцевість, охоронна ландшафтна територія в окрузі Трептов-Кьопенік. На півночі ця зона межує з річкою Шпреє. Вона бере свій початок у Лужицьких горах, неподалік від кордону з Чехією. Шпреє протікає через федеральні землі Саксонія, Бранденбуґ та місто Берлін. Це судноплавна водойма, яка є частиною водного шляху Ельба – Одер.
Перетинаючи Берлін, Шпреє впадає в річку Гафель у західній частині міста. З XVIII століття ландшафт річки на південний схід від центру німецької столиці використовувався містянами для відпочинку. Берлінська аристократія будувала вілли на курортному півострові Штралау. У XIX столітті ця територія стала місцем вихідного дня для міського населення, що невпинно зростало. У 1876 році на березі Шпреє був відкритий Трептов-парк площею 88 га. Він міг похвалитися численними ресторанами з терасами та пристанями для прогулянкових човнів.
Плентеравальд із 1843 року новий буржуазний середній клас використовував як простір для ранкових прогулянок. Через усю лісисту місцевість проходить кільцевий шлях завдовжки приблизно 5 км. Тут часто можна побачити велосипедистів і бігунів. Ця територія є частиною європейського веломаршруту Europaradweg R1, що загалом охоплює 9 країн Східної та Центральної Європи.
Новий зелений простір
У 2016 році територію Шпреєпарку придбала компанія Grün Berlin GmbH, що належить місту Берлін. У 2018 році вона розпочала активну реконструкцію з метою перетворення 24 га на зелений простір, керівні принципи якого – природа, культура та мистецтво. Один із напрямів трансформації – масштабне розширення мережі пішохідних і велосипедних доріжок. Крім того, заплановане уможливлення екологічно чистих подорожей за допомогою екскурсійних човнів.
Колесо огляду заплановане бути єдиним рухомим атракціоном у новому Шпреєпарку. Жодних американських гірок, каруселей тощо не передбачено. Велика частина території тепер відведена мистецтву, зокрема створенню резиденцій творчих особистостей. Водойма в центрі парку підлягає відновленню. Доглянуті відкриті простори із запашними лугами можуть забезпечити місце для прийняття сонячних ванн, ігор та відпочинку. Колишній маршрут для катання на водних гірках перепланований для спостереження за природою, а колишні американські гірки Spreeblitz – для художніх виставок та інсталяцій.
Контрабанда на атракціоні
З 1991 по 2001 рік фактичним керівником парку розваг був Норберт Вітте – шоумен, онук відомого циркового акробата й шахрая Отто Вітте. Наприкінці сезону 2001 року компанія Spreepark Berlin GmbH оголосила про банкрутство. У 2002 році Норберт Вітте та його родина, які керували компанією, втекли до Перу разом із шістьма атракціонами, сподіваючись відкрити ще один парк розваг у столиці країни – Лімі. Однак спроба побудувати новий розважальний осередок зазнала краху через здирництво, тропічну погоду, яка пошкодила атракціони, і погану іспанську Вітте.
Аби знайти гроші для погашення боргів, у січні 2002 року Вітте відправив із Перу до Німеччини 6 атракціонів, на одному з яких були заховані 167 кілограмів кокаїну. Шоумен змусив співробітників повірити, що розбирає атракціони для ремонту. У травні 2004 року Норберта засудили до 7 років ув’язнення за спробу контрабанди. Під час ув’язнення в нього стався серцевий напад. У травні 2008 року через погіршення стану здоров’я Вітте був достроково звільнений із в’язниці «Дюппель». Більш драматичною виявилася доля його сина Марселя, який несвідомо був залучений до контрабанди. Марселя засудили до 20 років. Через 13 років відбування покарання в перуанській в’язниці його перевели в німецьку тюрму.
Норберт Вітте, до слова, відомий своїм кримінальним минулим. У 1981 році під час спроби відремонтувати несправний атракціон на його карнавалі в Гамбурзі кран зіткнувся з іншим атракціоном. Це спричинило одну з найгірших аварій, які коли-небудь траплялися на карнавалі в Німеччині. Загинуло 7 людей, а ще 15 отримали поранення. У 1985 році гамбурзький суд засудив Вітте до 1 року умовного покарання за вбивство з необережності та нанесення тілесних ушкоджень з необережності. Оскільки Вітте ухилявся від суду, йому довелося деякий час провести під вартою.
До слова, вже згаданий дід Норберта, Отто Вітте, набув сумної слави через те, що проголошував себе «королем Албанії» протягом 5 днів у 1913 році. Незважаючи на те, що історія була повністю сфабрикованою, Отто з гордістю носив цей титул до самої смерті й навіть вписав його на своєму надгробному пам’ятнику.