На півдні Берліна є місце, де старі залізничні колії заросли мохом і дикими квітами, парові локомотиви стоять мов музейні експонати просто неба, а поруч із руїнами індустріальної епохи розкинувся майже справжній ліс. Це Природний парк Зюдгеланде (Natur-Park Schöneberger Südgelände) – простір, який дивовижно поєднує природу, мистецтво та індустріальну спадщину. Там кожен крок нагадує про силу часу: де колись гуділи потяги, у 2020-х роках співають птахи та з’являються сучасні артінсталяції. Далі на berlinname.eu.
Місто, природа та минуле
Між зарослими коліями колишньої сортувальної станції Темпельгоф (Tempelhof) у Берліні розкинувся Природний парк Зюдгеланде – місце, де минуле промислової епохи несподівано переплелося з дикою природою. Тому цей парк берлінці ще називають індустріальним. Коли останній поїзд покинув станцію у 1952 році, ніхто й уявити не міг, що територія колишніх депо та колій перетвориться на оазу зелені: виросли луки, високі трави та дерева. Природа поступово відвоювала своє середовище без будь-якого втручання людини.
Прогулянка парком нагадує подорож у часі. Старі сталь і залізо все ще пам’ятають епоху потягів: колії, водяні крани, щогли освітлення мовчазно розповідають про колишню індустріальну велич. Особливо вражає старий локомотив класу 50: величезний, потужний і водночас трохи занедбаний, він зберігає історії компанії “Німецькі державні залізниці” (Deutsche Reichsbahn). Наприкінці 1920-х років вона створила стандартизовані паротяги, щоб приборкати хаос запасних частин і майстерень. А над усім цим громаддям височіє сталевий водонапірний гігант заввишки 50–55 метрів, який колись забезпечував локомотиви водою.
Залізниця, що стала частиною природи
Депо для локомотивів, яке обіймає територію на 4000 квадратних метрів, у XXI столітті отримало нове життя: на першому поверсі працює кав’ярня, а верхній поверх віддали під виставковий простір. Колишнє депо для обслуговування мостів стало культурним майданчиком, а локомотивний зал, який відзначив сторічний ювілей, приймає виставки та інші заходи, котрі оживляють ці приміщення з історією.
З 1999 року значну частину парку оголосили заповідною зоною природи та ландшафту. Відвідувачі можуть пройти через заповідник металевим мостом, який пролягає вздовж колишніх колій, побачити всі стадії розвитку лісу та лук. Це місце, де історія, мистецтво та природа злилися в єдиний живий організм, котрий постійно змінюється. Природний парк Зюдгеланде берлінці називають подорожжю у часі та просторі, де можна відчути силу природи, дізнатися історію залізниці, відчути атмосферу сучасної творчості.
Локгалле – серце індустріальної спадщини
У самому центрі Природного парку Зюдгеланде стоїть Локгалле (Lokhalle) – велична будівля XX століття, зведена для обслуговування локомотивів сортувальної станції Темпельгоф. Величезні зали з високими стелями та міцною металевою конструкцією нагадують про масштаб індустріальної епохи минулого, розповідають, як там колись гуділи потяги, оберталися колеса та кипіла робота залізничників. Ця споруда – не просто свідок минулого, вона сама дихає історією, зберігаючи дух залізниці та ранніх технологічних інновацій.
Станція Темпельгоф і Локгалле були частиною мережі “Deutsche Reichsbahn”, яка об’єднала німецькі державні залізниці у 1920-х роках, і призначалися для підвищення ефективності перевезень у південній частині Берліна. Локгалле швидко стала ключовим центром обслуговування локомотивів і відображенням індустріальної могутності міста. Сотні машин пройшли крізь її зали, а робітники покращували у цих стінах свою технічну майстерність.
У XXI столітті Локгалле отримало нове життя. Фахівці взялися за екологічну реставрацію, яка дозволила зберегти історичні конструкції та адаптувати простір для сучасних культурних подій, виставок і творчих студій. Два нефи будівлі відновили відповідно до наказів про охорону пам’яток, щоб зберегти автентичність і водночас зробити зал придатним для масових заходів. Кошти на реалізацію проєкту виділили федеральна земля Берліна та фонд “SIWANA”.
Мистецтво, яке росло разом із природою
З 2017 року відвідувачі отримали можливість досліджувати історію парку на виставці просто неба під назвою “Новаторська природа”. Вона розповідає про минуле залізничної станції й демонструє різноманіття тварин та рослин, які знайшли прихисток у парку. У 2020 році виставку доповнили 12 інклюзивних експонатів із тактильними рельєфами: текст шрифтом Брайля, аудіоінформація, чорний шрифт. Це дало можливість відвідувачам із проблемами зору долучатися до цікавих та корисних екскурсій.
Кожен крок в індустріальному парку переводить від однієї розповіді до іншої: іржаві колії, покинуті депо, шурхіт листя під ногами, щебет птахів – усе спільно створює живу картину Зюдгеланде, яке саме по собі є маленьким містом-природою. Виставка знайомить не лише з минулим станції, а й із його новими мешканцями – тваринами та рослинами, які знайшли свій прихисток у зеленому лабіринті, де колись панувала індустрія.
600 метрів сталевої магії
Атмосфера парку надихала на творчість багатьох митців. Варто згадати художню групу “ODIOUS”, сформовану у 1982 році у Вищій школі образотворчого мистецтва Берліна. Вона залишила у Зюдгеланде свій яскравий слід: сталеві скульптури, 600-метрова металева доріжка, пішохідні мости, будиночки на деревах, труби. Монументальні сталеві конструкції нагадують сучасним берлінцям про промислове минуле і водночас гармонійно зливаються з бурхливою природою.
Саме ця взаємодія сформувала унікальний, захопливий характер парку, перетворивши його на майже зачароване місце, де техніка, мистецтво й природа живуть в гармонії та постійно дивують відвідувачів. Оригінальні творчі рішення зробили парк креативною сценою, де триває вічний діалог природи й творчості.
Дика краса посеред міста
У Природному парку Зюдгеланде рослинність вражає своєю різноманітністю та непередбачуваністю. Там, де колись гуділи потяги, у XXI столітті ростуть високі трав’янисті луки та барвисті квіткові галявини, а молоді ліси майорять зеленню між залізничними реліквіями. Приємно помічати, як на луках розквітають рідкісні для Берліна рослини: від ніжних диких тюльпанів до крихкої ковили. Кожна прогулянка дарує відкриття: метелики кружляють над квітами, джмелі важко порхають від одного стебла до іншого, а вітерець приносить аромат трав і свіжості. Природа тут царює, а історичні артефакти залишаються фоном.
Фауна парку не менш захоплива. Синиці, горобці та дрозди, серед рідкісних гостей можна помітити вивільг або трав’янку, які залітають нечасто. Колишні водяні крани й залишки старих водойм перетворилися на притулки для комах, а білки, сови й дятли обирають верхівки дерев для своїх спостережень. Навіть у серці великого міста парк зумів зберегти атмосферу дикої природи, де тиша й шелест листя переплітаються з активністю дрібних тварин.
Заповідна зона та металеві мости
Для мешканців столиці Природний парк Зюдгеланде – це ще й символ відродження: індустріальна пустка перетворилася на живий простір, де зруйновані залізничні споруди стали культурним і творчим середовищем. Весь парк – від старих локомотивних депо до сталевих доріжок і виставок просто неба – нагадує: історія може співіснувати з природою, мистецтвом і сучасним життям.
Це місце, яке об’єднує художників, туристів та дослідників природи, кожен знаходить для себе щось цікаве. Для Берліна Зюдгеланде – ще й жива музейна та природна скарбниця, яка робить місто цікавішим. Всі відвідувачі відчувають особливу магію, яку випромінює простір: від іржавих рейок до шурхоту трави, сталевих скульптур до щебету птахів. І не дивно, адже Природний парк Зюдгеланде – місце, де минуле надихає на майбутнє та вчить правильного ставлення до надбань минулого.
Джерела:
- https://www.berlin.de/tourismus/parks-und-gaerten/5062586-1740419-naturpark-suedgelaende.html
- https://gruen-berlin.de/en/projects/parks/natur-park-suedgelaende/about-the-park
- https://www.alamy.com/lokhalle-schoeneberger-suedgelaende-nature-park-prellerweg-schoeneberg-berlin-germany-image467938372.html
- https://gruen-berlin.de/en/projects/parks/natur-park-suedgelaende/art-the-environment
- https://gruen-berlin.de/en/projects/parks/natur-park-suedgelaende/development