Paul Friedrich August Ascherson — німецький біолог, ботанік, історик, етнограф і лінгвіст. Він мав офіційну ботанічну авторську абревіатуру — “ASCH”. На його честь названо ашерсонію, тропічний рід Fungi imperfecti, тобто метелика. Більш докладно про берлінського науковця читайте на berlinname.eu.
Навчання і перша робота
Пауль Фрідріх Август Ашерсон народився у Берліні в 1834 році. Ставши дорослим, молодий чоловік вивчав медицину в Берлінському університеті імені Фрідріха Вільгельма з 1850 року. Саме тут Пауль почав все більше захоплювався ботанікою. Тому не дивно, що він здобув ступінь доктора в 1855 році, захистивши дисертацію з географії рослин.
З 1860 року Пауль Ашерсон працював асистентом у Берлінському ботанічному саду, а з 1865 року — у Королівському гербарії. При цьому Пауль Фрідріх Август Ашерсон не забував отримувати знання, тобто навчатись. У 1863 році юнак закінчив аспірантуру зі спеціальної ботаніки та географії рослин, а у 1873 році був призначений доцентом Берлінського університету. У 1869 році він був одним із засновників Берлінського товариства антропології, етнології та доісторії. У 1877 році обраний членом Академії вчених Леопольдина.
Дослідження узбережжя Далмації
У 1868 році Пауль Ашерсон дуже багато подорожував, зокрема, до узбережжя Далмації. Крім того, він встиг позайматись ботанікою в Чорногорії. Він першим піднявся на найвищу гору Далмації — Ор’єн. У 1873–74 роках супроводжував Герхарда Рольфса в експедиції до Лівійської пустелі. Після 1876-го він спланував і провів декілька нових експедицій в Африку. По їх завершенню вчений опублікував фундаментальні праці з флори Африки та інших країн.
У 1890-х роках Ашерсон займався ботанікою в Єриховській землі та регіоні Форгарц. Зокрема, він робив це разом із Карлом Отто Пітером Паулем Гребнером. З ним же він опублікував свої фундаментальні праці про центральноєвропейську флору.
Важливість Пауля Фрідріха Августа Ашерсона, як вченого біолога, ботаніка та географа, полягає, серед іншого, в тому, що він об’єднав місцеві флористичні роботи, що існують, включаючи власні польові спостереження, у системно реорганізовані уявлення про флору більшої території.
Ашерсон був не тільки ботаніком та біологом, а й істориком, етнографом і лінгвістом. Університет Ростока присвоїв йому ступінь почесного доктора філософських наук.
Наукові роботи
За життя у вченого зібрався чи малий доробок опублікованих наукових робіт. “Флора провінції Бранденбург” була опублікована між 1859 і 1864 роками. Ця праця вважається його головною ботанічною роботою. Він також зробив опис “Potamogetonaceae” у праці Адольфа Енглера та Карла Прантля “Натуральні родини рослин”. До того ж Пауль Ашерсон допомагав у створенні “Ботанічного словника” Анрі Ернесту Байону, який був опублікований між 1876 і 1892 роками. Разом з Паулем Гребнером вчений працював, а потім видав “Конспект центральноєвропейської флори”, пізніше разом з тим же Полом Гребнером — “Царство рослин Potamogetonaceae”, яку видали у 1907 році тощо. Саме Пауль Ашерсон був автором кількох біографій в “Allgemeine Deutsche Biografie”.
На честь Пауля Фрідріха Августа Ашерсона названо ашерсонію, тропічний рід Fungi imperfecti, тобто метелика. Види цього роду є специфічними збудниками щитівок і білокрилок і використовуються саме для того, щоб біологічно контролювати шкідників. Також рослина роду Aschersoniodoxa, з сімейства хрестоцвітих (Brassicaceae), названа ім’ям вченого.
Свій останній спочинок вчений, науковець, природознавець Пауль Фрідріх Август Ашерсон знайшов на кладовищі парку Ліхтерфельде, у березні 1913 року.