Приказку “собака – друг людини” знають в усьому світі, чимало людей обирають для себе такого надійного товариша та компаньйона. За дослідженням 2022 року, тільки у Німеччині у половині домогосподарств обов’язково мешкають пухнасті улюбленці – собаки чи коти, що складає понад 25 мільйонів. Цікаво, що собаки за популярністю трохи поступаються котам, їх близько 10 мільйонів, а котів – понад 15 мільйонів. Щодо порід, то рейтинг популярності постійно змінюється, хоча, наприклад, у Берліні з початку XXI століття пальму першості надійно утримують метиси. Далі на berlinname.eu.
Метиси – найпопулярніша порода собак у Німеччині
До такого висновку прийшли дослідники організації страхування домашніх тварин “AGILA” після вивчення рейтингу порід собак за 2024 рік. У Берліні зареєстровано понад 100 000 песиків, переважна більшість яких належить до метисів. Йдеться про змішані породи, це собаки різних форм, кольорів та норовів, серед яких легко відшукати вихованця під свій характер. Одні полюбляють жваві ігри, інші – обожнюють бути вдома. Таких собак зазвичай беруть із притулків, куди привозять із вулиць ось такі результати “плідних” зустрічей представників різних порід.
Чарівні французькі бульдоги
За рейтингом 10 найпопулярніших порід собак у Німеччині, який збігається з показниками у Берліні, на II місці за популярністю – французькі бульдоги. Це сімейні собаки, які дуже гарні компаньйони, люблять рухливі ігри. Походить ця порода з Англії, на початку минулого століття її завезли до Нормандії, а потім – до Європи. Смішні, граційні, трішечки вперті, але завжди вміють знайти стежку до сердець своїх господарів.
Врівноважені друзі лабрадори-ретривери
Ці собаки дуже спокійні, завжди намагаються догодити власнику, легко навчаються. Дуже люблять рухливі ігри, надто коли треба щось шукати й повертати, навіть погоджуються поплавати за компанію. Тому з ними найкраще виїздити на пікніки до озера, можна сміливо залишити за няньку дитині на пляжі або біля басейну.
Суворі та розумні німецькі вівчарки
Хоча ці собаки виведені у Німеччині, за популярністю вони на IV місці. У цих тварин дуже потужний інстинкт захисту, тому кращого охоронця годі й шукати. Добре навчаються, ідеально слухаються команд. Цю породу вивели для перегону та захисту овець, потім вівчарок стали охоче брати на роботу до поліції, служб пошуку та порятунку людей, на митниці. Чудовий сімейний собака, але вимагає контролю та дресування, рухливих ігор. Хоча варто згадати, що у різні роки IV місце берлінці віддавали також таксам, золотистим ретриверам, чихуахуа та джек-рассел-тер’єрам.
Крихітні та бойові чихуахуа
Призове V місце за популярністю у Берліні посідає чарівний чихуахуа, якого жартома називають песиком розміром із жіночу сумочку. Але малі габарити не означають, що песик не здатний демонструвати суто собачі якості, він може бути хоробрим захисником для свого господаря. Дуже любить гратися, чудовий компаньйон для дітей і дорослих.
Австралійські вівчарки – ідеальні напарники для спортивних занять
Ця порода виведена з різних порід вівчарок, але не в Австралії, як може здатися з назви, а у США. Австралійськими вівчарок почали називати тому, що вони охороняли імпортованих овець. Їхня друга назва – ковбойські собаки, бо вони здатні довго супроводжувати вершників на пасовиськах. Але це гарний охоронець і чудовий друг, кінологи рекомендують цю породу для власного будинку.
Джек-рассели – маленькі собаки з великим характером
Саме так описують власники цю породу, яка за популярністю у Берліні посідає VII місце. Їх виводили для полювання на лисиць, тому це дуже цікаві та непосидючі тварини, на додаток ще й хоробрі, бо предки були навчені воювати у норах з лисицями. Дуже розумні та кмітливі, добре граються з дітьми, обожнюють побігати, тому кращим для таких порід буде життя у власному будинку, де є великий двір. Однак треба пильнувати, аби собака не робив ям у садку чи на клумбах.
Йоркширські тер’єри проти щурів та мишей
Цю породу вивели в Англії у XIX столітті, щоб воювали з гризунами. У перших представників був досить войовничий характер, але потім схрещували все більше порід, щоб отримати шовковисту на дотик, довгу шерсть і зменшити розміри собаки. Тому сучасні берлінці отримали не пса для роботи, а веселого та рухливого компаньйона. Завдяки невеликим розмірам, підходить і для невеликої квартири.
Грайливі та веселі мальтійки
Завершує десятку у рейтингу популярних порід собак у Німеччині та у Берліні зокрема мила мальтійка, яка нагадує білосніжну чарівну кульку. Цей вид теж виводили для полювання на щурів та мишей на складах, і не лише на землі, а й на кораблях. Походить песик із Мальти, хоча дослідники називають все центральне Середземномор’я. Дуже любить гратися, гарний охоронець, ніколи не гавкає без потреби.
Які собаки у фаворі – великі чи малі?
У 2020-х роках берлінці почали віддавати перевагу невеликим песикам, пояснюючи таке рішення тим, що для вівчарок чи хаскі набагато складніше знайти місце для прогулянок. Та й житло має бути просторе, чим можуть похвалитися далеко не всі квартири. Варто також враховувати правильне харчування, бо порції у великих собак солідні. Крім того, їхній раціон має містити велику кількість кальцію для зубів і кісток. А це теж відчутні суми для гаманця. Ще додати витрати на кінолога, який навчатиме підопічного необхідних команд, що є обов’язковим для великих псів. У підсумку набігає досить вагома цифра у грошовому еквіваленті, такі витрати не всі можуть собі дозволити.
Однак, за словами берлінців, визначальну роль при виборі породи відіграє те, що з великими собаками треба вибиратися до спеціальних парків або планувати поїздку на околиці. Такі вояжі двічі на день не можуть собі дозволити у будні члени родини, які працюють. Тому до переліку найпопулярніших порід собак у Берліні входять переважно створіння невеликих розмірів. Власники псів пояснюють свій вибір ще й невеликими міськими квартирами.
На думку експерта “AGILA” Свена Поплавського, у цьому й криється головна помилка, яку часто роблять люди при виборі породи. Він зазначив, що керуватися треба не розмірами домашнього улюбленця, а його темпераментом і потребами. Не варто людям похилого віку купувати занадто активного джек-рассела чи йоркширського тер’єра, бо прогулянки з ними будуть знесилювати власників. Краще взяти спокійного та врівноваженого лабрадора-ретривера. А от для дітей, які обожнюють бігати та гратися, це найкращий варіант.
Чи залежить від породи сума податку на собаку?
У Німеччині існує податок на песиків, його впровадили з метою обмеження кількості собак у містах та забезпечення їм комфортних умов існування. Ставка податку залежить від федеральної землі, однак у містах вона вища, ніж у сільській місцевості. У 2023 році у Берліні податок на одного собаку склав від 120 євро на рік і від 180 євро на кожного наступного песика. Так, у столиці найвищі ціни, наприклад, у Гамбурзі за одного песика треба сплатити 90 євро, у Баварії – 100, у Саксонії – 108.
Але й порода теж має значення, бо на бійцівських собак та тих, які вважаються потенційно небезпечними – пітбультер’єрів, американських стаффордширських тер’єрів і бультер’єрів – сума податку вища. Можливо, саме через це до переліку найпопулярніших порід собак у Німеччині вони не входять. Однак є деякі пом’якшення. Наприклад, сліпим людям, які залежать від свого собаки-поводиря, або мешканцям, котрим потрібен пес-терапевт, дозволяють вирахувати з податку витрати на утримання тварин.
Найкращі друзі та компаньйони
Та попри всі витрати та клопоти, чимало берлінських родин все ж таки наважуються придбати собаку. За результатами репрезентативного опитування, проведеного інститутом дослідження ринку “Skopos”, у Берліні домашніх вихованців мають 67% сімей із дітьми та 34% самотніх містян. Так, це не лише собаки, а й кішки, черепахи та інші тварини, але пси складають дуже вагомий відсоток. Саме це робить Німеччину в цілому та Берлін зокрема одним із найбільших ринків збуту зоотоварів у Європі. Продажі речей та харчування для “братів наших менших” у 2024 році зросли на 7%, що склало близько 5 мільярдів євро. На жаль, не всі берлінці ретельно зважують всі “за” і “проти”, перш ніж брати в родину собаку, прикладом тому – переповнені німецькі притулки для тварин після хвилі пандемії. Але це – вже тема зовсім іншої історії.