Крила історії: як живе найстаріший млин столиці – Брітцер? 

Для багатьох туристів, які приїздять до столиці Німеччини, стають справжньою несподіванкою вітряки серед сучасних кварталів і вулиць. У середині XIX століття у самому Берліні та його околицях, які згодом увійшли до меж міста, налічувалося близько 150 вітряків. У 2020-х роках збереглося лише 8: із них 5 голландських вітряків і 3 поштові млини, всі вони охороняються як пам’ятки архітектури. З цієї кількості продовжує працювати лише млин Брітцер (Britzer Mühle) на Буковер-Дамм – найстаріший дієвий вітряк Берліна. Він дивом пережив історичні бурі, війни та урбанізацію, і у XXI столітті нагадує всім про зовсім інший Берлін: сільський, спокійний, із запахом свіжозмеленого борошна. Далі на berlinname.eu.

Коли вітри обрали Брітц

Історія цього млина почалася ще у XVIII столітті, а його сучасне життя доводить, що індустріальні пам’ятки можуть бути не лише музеями, а й гарними культурними центрами. Будівництво млина у Брітці ініціював місцевий землевласник і господар хутора Йоганн Рейнеке (Johann Reinecke). Саме він у 1865 році вирішив інвестувати кошти у спорудження нового вітряка, адже попередній у цій місцевості вже застарів і не міг забезпечувати потреби населення. 

Район Брітц тоді залишався ще частково сільським, тому будівництво млина мало стратегічне значення: він мав стати не лише виробничим центром, а й осередком економічного життя. Млин Брітцер будували за голландською моделлю, яку вважали найсучаснішою у середині XIX століття. Технологічна новинка дозволила значно підвищити ефективність роботи вітряка, адже поворотна верхівка з крилами могла ловити вітер із будь-якого напрямку.

Перші господарі та млинарі

Першими робітниками стали майстри, які працювали безпосередньо на родину Рейнеке. За документами, млин із самого початку був не лише приватною власністю, а й підприємством, що мало офіційний дозвіл на виробництво борошна на продаж. У реєстрах зазначено, що у 1870-х роках Брітцерський млин щороку перемелював десятки тонн зерна, постачаючи борошно для пекарень і господарств у навколишніх селах і для зростального Берліна. Після смерті засновника переходив у спадок кільком поколінням власників. У другій половині XIX століття у вітряка були різні орендарі, які брали споруду у користування для ведення бізнесу. Тоді це було досить поширеною практикою: вітряк належав одному господарю, а працювали на ньому запрошені млинарі.

Архівні записи згадують кілька імен, серед них – Густав Фальке (Gustav Falke), який у 1880-х роках керував виробництвом, і майстер Георг-Фрідріх Ганзен, що працював на початку XX століття (Georg-Friedrich Hansen). Вони забезпечували запаси борошна для столиці та навколишніх селищ, саме завдяки їхній роботі млин залишався економічно важливим протягом кількох наступних десятиліть.

Коли електрика перемогла вітер

Особливої популярності млин набув у 1920-х роках, коли після Першої світової війни у Берліні сильно зросла потреба у хлібі. Млин Брітцер тоді працював на повну потужність. Його крила оберталися майже безупинно, а мешканці району казали, що за шумом вітряка можна було визначати погоду й навіть час доби.

На відміну від багатьох інших споруд, які знесли чи залишили занепадати, Брітцерський млин дивом зберігся під час Другої світової війни. Бомбардування зруйнували частину району, але вітряк устояв. Після війни, у 1950-х роках, він ще працював на вітрі, однак із розвитком електричних млинів втратив своє значення. Старовинному млину загрожувала доля десятків німецьких “ветеранів” – повільне руйнування.

Знову у дії

Проте місцеві мешканці та міська влада розуміли, що йдеться не лише про технічну споруду, а й про важливий символ району. Брітцерський млин відремонтували та передали у власність федеральної землі Берлін. Але справжня слава чекала на нього у 1985 році, коли млин став складником Федеральної садівничої виставки (Bundesgartenschau). До цієї події споруду відновили: старі механізми ожили, корпус засяяв у первісній красі, а колишній будинок мірошника, який ще у 1943 році лежав у руїнах, відтворили за оригінальним проєктом. Споруди ідеально вписалися у ландшафт Брітцерського саду (Britzer Garten), створивши унікальне поєднання історії, техніки й садового мистецтва. 

Сучасний Брітцерський млин – єдиний дієвий вітряк у Берліні. Його крила знову обертаються, а всередині можна побачити, як працює реальна вітряна техніка XIX століття. Млин досі меле зерно – маленькими партіями, символічно, але по-справжньому. У 2020-х роках вітряк перетворився на своєрідний освітній центр: туди проводять школярів на екскурсії, щоб показати, як із зерна народжується борошно. Крім того, Britz Milling Company підтримує крила у русі та організовує курси для всіх охочих навчитися майстерності роботи на вітряку. А ще на території історичного млина облаштували ресторан Britzer Mühle Berlin, де минуле зустрічається з сучасністю. Там можна насолодитися ароматними стравами під величезними крилами вітряка або на терасі з панорамою на сад. 

Останній свідок полів Брітца

Як і будь-яка старовинна споруда, цей млин має й свої легенди. Найпоширеніша пов’язана з Другою світовою війною. Тоді район Нойкельн зазнав серйозних бомбардувань, і чимало будівель було зруйновано. За словами старожилів, під час одного з нальотів вибух снаряда пролунав так близько, що крила млина обпалило, пошкодило дах, проте сама споруда вистояла. Цей факт підтверджують й архівні дані: млин дійсно вцілів із мінімальними руйнуваннями, тоді як довкола багато будинків було знищено вщент. Саме тому після війни мешканці стали називати його “щасливим млином”, який нібито оберігає район.

Ще одна історія походить із 1960–1970-х років, коли Берлін активно розбудовувався. Поля та сільські ландшафти Нойкельна поступово зникали під новими житловими кварталами, але луки та городи навколо вітряка збереглися. Тому містяни почали говорити, що цей млин є цінним свідком аграрного минулого. У міських газетах тих часів зустрічаються матеріали, де млин Брітцер називають останнім охоронцем полів. Цей вираз можна почути від старших берлінців й у 2020-х роках.

У 1980-х роках, під час реставрації, у місцевій школі навіть існувала легенда, нібито вночі млин сам розвертає свої крила, якщо відчуває зміну вітру. Цю історію вигадали діти, котрі бачили, як реставратори вручну приводили механізм у дію. Преса пізніше згадувала цей випадок як приклад того, що млин надихає на власні міфи навіть наймолодших містян.

Коли млин стає головним героєм

День відкритих млинів (Mühlentag) – національне свято Німеччини, започатковане у 1994 році. Щороку у День Святої Трійці сотні вітряків і водяних млинів по всій країні відчиняють двері для відвідувачів. Млин Брітцер  у Берліні – один із головних учасників: у цей день його крила запускають, щоб продемонструвати старовинний механізм у дії, проводять екскурсії по всій будівлі, а також печуть хліб із борошна, змеленого безпосередньо на жорнах млина. Всі охочі можуть піднятися нагору, доторкнутися до дерев’яних балок, почути тріск механізмів.

Черга до млина Брітцер, де продають приготований хліб, завжди величезна. Туристи й берлінці прагнуть не просто скуштувати випічку, а відчути шматочок історії, який можна потримати у руках, розламати на теплі скибки. Існує повір’я серед організаторів: якщо крила млина під час свята хоча б кілька разів обернулися від вітру, то рік буде вдалим і для млина, і для громади. Особливою розвагою для сімей у цей день є “Sendung mit der Maus” (передача з мишею), коли діти разом із батьками можуть брати участь у веселих майстер-класах, досліджувати млин і відкривати для себе світ історії та техніки у грі.

Символ сучасного Берліна

На Брітцерському млині свята влаштовують часто. Крім Дня відкритих млинів  традиційно відкривають сезон в останню суботу березня, святкують День німецького млина на Стрітницю, проводять Фестиваль Брітцерського млина. А ще беруть участь у Дні відкритих пам’яток, який припадає на другу неділю вересня. Так що Брітцерський млин давно став символом не лише району, а й усього Берліна – як приклад гідного збереження спадщини. Адже у столиці Німеччини, відомій своєю модерністською архітектурою, високими баштами та бетонними кварталами, ця дерев’яна споруда виглядає оригінальним привітанням із минулих століть.

Джерела:

  1. https://www.berlin.de/tourismus/fotos/sehenswuerdigkeiten-fotos/2261065-1355138.gallery.html?page=1
  2. https://britzer-muellerei.de/wordpress/termine-fuer-veranstaltungen-an-der-britzer-muehle/
  3. https://britzer-muellerei.de/wordpress/
  4. https://www.berlin.de/museum/3127789-2926344-britzer-muehle.html
  5. https://www.britzergarten.de/erlebnisse/britzer-muehle/
  6. https://gruen-berlin.de/pressemitteilung/altes-handwerk-neues-kleid-britzer-muehle-strahlt-mit-erneuerter-holzschindelfassade

Get in Touch

....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.