Скільки існує людство, стільки мріє про створення раю на землі, і у кожного народу своє бачення райського саду. Можливість побачити всі ці сади в одному місці стала реальною, завдяки ініціаторам Берліну, які у минулому столітті створили проєкт “Сади світу” (“Gärten der Welt”). Розташували їх у парку відпочинку “Марцан” (“Marzahn”), де виділили понад 40 гектарів для цієї краси. Починалося все з Китайського саду, але перелік поволі поповнювався, у 2020-х роках комплекс налічував вже 18 тематичних садів, які важко обійти навіть за цілий день. Далі на berlinname.eu.
Про те, як створювався проєкт “Сади світу” у Берліні
Парк “Марцан” відкрили у 1987 році у східній частині Берліну на честь 750-річного ювілею міста. Це стало своєрідною відповіддю на створення Парку Брітцера у Західному Берліні, адже між частинами міста, які належали до різних держав, точилася жорстка конкуренція. Після падіння Берлінської стіни у парку “Марцан” вирішили створити незвичайну культурно-пізнавальну пам’ятку. На початку XXI століття Берлінські “Сади світу” вже називали райським місцем, пам’ятка отримала нагороду “European Garden Prize” у 2020 році як “Садова культурна спадщина Європи”.
Першим у комплексі став Китайський сад, який почали закладати у 1994 році, у 2000 році його вже визнали найбільшим китайським садом Європи. З ініціативою створити кілька таких садів виступив науковець Беате Ройбер, якого й призначили куратором цих насаджень. Він неодноразово підкреслював в інтерв’ю, що це місце стало особливим не лише для Берліну, а й для всієї планети.
Особливості Китайського саду
Ідея закласти Китайський сад виникла після того, як Берлін і Китай підписали угоду про партнерство між містами. Його назвали “Садом відновленого місяця” (“Garten des wiedergewonnenen Mondes”), проєкт розробив Пекінський інститут класичної садової архітектури. Щоб привезти з Китаю цінну деревину, каміння, скульптури та меблі, знадобилося 100 морських контейнерів, формували сад запрошені китайські спеціалісти.
Все витримали у традиційних кольорах: сірому, білому та червоному, у центрі розташували озеро на 4500 квадратних метрів. Візитівкою Китайського саду став чайний будиночок, його ще називають “Гірським будинком для соку османтусу”. Ця споруда гармонійно поєднується з іншими будівлями у китайському стилі, доріжками на березі річки та оригінальним містком.
Японський сад спокою
Це диво зеленого світу почали створювати у 2001 році після укладання партнерства між Берліном і Токіо. За проєкт взявся відомий японський садовий дизайнер, професор, священник дзен Сунмйо Масуно (Shunmyo Masuno). У 2003 році він продемонстрував громадськості традиційний японський сад із павільйоном, ставком, водотоками та оригінальним кам’яним декором. Витвір мистецтва назвали “Садом проточної води” (“Garten des zusammenfließenden Wassers”), це місце призначене для роздумів, пошуку власного спокою, споглядання природи. Відвідувачів оточують японські клени, кизили, лавандовий верес, декоративні вишні.
Балійський сад із далекого острова
Цей сад став результатом партнерського проєкту між Берліном та Джакартою у 2003 році, його назвали “Садом трьох гармоній” (“Garten der drei Harmonien”). Там зібрано не лише частину традиційного балійського житлового комплексу, а й чимало тропічної флори. Щоправда, для неї знадобилася окрема оранжерея, де туристи поринають у джунглі й дивуються гармонійному поєднанню тропічних рослин із житловими та храмовими комплексами.
Над проєктом працював запрошений індонезійський архітектор І Путу Еді Семара, а матеріали для будиночків привезли з острова балійські майстри, які їх і конструювали. Територію огородили чотириметровою стіною, у центрі поставили альтанку та чудові водограї. Стіни на закритих аркадах оздобили марокканські майстри спеціальною плиткою – зіллідж. Варто додати, що храм у “Саді трьох гармоній” обрали для своїх богослужінь мешканці громади Балі, яка розташована у Берліні. Це місце освятили священники, які спеціально прибули для цієї місії з острова, тому у храмі можна побачити традиційні підношення вірян: квіти, фрукти, ароматичні палички.
Корейський сад трьох різних зон
Корейський сад з’явився у 2006 році як подарунок від Сеула Берліну, назву для нього обрали просту – “Сеульський сад” (“Seouler Garten”). Працювали над проєктом корейські майстри, вони створили природний ландшафт із павільйонами, 4 внутрішніми двориками та фігурними прикрасами. Сад поділили на 3 зони, огороджені стінами та брамами різного дизайну. Найвищий дворик – “Ма-Данг”, де розташований великий “Павільйон без води” (“Kye Zeong”).
Характерною рисою саду є чергування відкритого простору та закритих двориків, із дерев найчастіше зустрічаються сосна, бамбук, дуб та японський клен. Фахівці відзначають, що на дизайн “Сеульського саду” вплинули різні вірування, найвиразнішими є шаманські, буддизм, вчення Конфуція. Це простежується в абстрактних дерев’яних фігурах і тотемних стовпах, біля яких корейці завжди просять про допомогу та захист.
Християнський сад із золотистою доріжкою
Цей куточок у Берлінському комплексі “Сади світу” створили за принципом середньовічного монастирського саду, оточивши доріжку навколо квадратної садової зони живою огорожею. Щодо назви довго тривали суперечки, адже жоден сад у парку не називали на честь релігії. Але таки зупинилися на першому варіанті, проєкт “Християнський сад” (“Christlicher Garten”) теж сподобався владі Берліну. Це була садова ділянка з перехрестям зі світлого гравію в оточенні самшиту та біло квітучих багаторічників. Автори запропонували зробити центральним елементом воду як символ життя у вигляді гарної водойми.
Особливістю “Християнського саду” стали золотисті алюмінієві профілі з літерами, які складаються у тексти зі Старого та Нового Завітів. За задумом авторів проєкту, це мало нагадувати людям, що християнство – релігія книг і Священного писання. За сонячної погоди золотаві профілі створюють чудові тіньові ефекти, помилуватися ними сюди часто приходять мешканці міста. За цю незвичайну родзинку проєкт неодноразово отримував нагороду на численних конкурсах ландшафтних архітекторів та дизайнерів.
Якими подіями цікаві “Сади світу” у Берліні?
Таке незвичайне місце не могли обійти увагою організатори численних заходів у столиці. Навесні там проводять Свято цвітіння сакури, наприкінці літа – Китайський фестиваль місяця. Спеціально для глядачів обладнали сучасний зелений театр на 5 000 місць. У 2023 році з квітня до вересня у Берлінських “Садах світу” тривала виставка “United Buddy Bears – The Minis”, яка пропагувала повагу і взаєморозуміння між народами, культурами та релігіями. Тоді уособленням мирного світу стали 118 ведмедиків – символів Берліну, які трималися за лапи. Щоб підкреслити їхню приналежність до різних країн, художники подарували скульптурам характерне вбрання. Найбільше сподобалися відвідувачам 3 особливі ведмедики: “Золоте правило”, “Глобальна етика” та “Повага до життя”.
За що люблять “Сади світу”?
На це питання берлінці не змогли відповісти однозначно. Бо у кожного свій улюблений куточок саду. Втомленим від гонитви робочого ритму більше подобаються Японський та Корейський, закохані обирають лави серед троянд, художники віддають перевагу Італійському саду, ті, хто шукає мудрості у роздумах – Християнському. Одні обожнюють смакувати китайський чай в альтанці, інші – відкривати для себе таємничу релігію й традиції острова Балі. Ми згадали лише декілька куточків “Садів світу” у Берліні, а їх 18. Ще варті уваги спеціальні дитячі майданчики та канатна дорога, які дуже люблять діти, але про них краще розповісти окремо.
Джерела: