У сучасному Берліні налічується чимало цікавих та гарних куточків відпочинку, які у минулих століттях були доступні тільки для монархів. У цьому переліку – Павичевий острів (Pfaueninsel), розташований посеред озера Ванзе, який утворює під Берліном річка Гафель. Відстань до нього зі столиці складає 20 кілометрів, хоча дістатися вийде лише за допомогою автобусу та порома. Цей острів входить до переліку прусських парків і палаців, які перебувають у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Бо родзинкою цього місця є не лише павичі, а й майже казковий замок, зведений за наказом прусського короля. Далі на berlinname.eu.
Історія королівського замку
Для гостей острів відкрили лише у 1821 році, і такий візит був по кишені лише заможним берлінцям. Адже дістатися туди могли тільки каретою, а потім – човном, що обходилося мандрівникам у відчутну суму. Пускали туди лише 3 дні на тиждень і за умови, що на острові не відпочиває королівська родина. Сучасним туристам простіше, для них доступ вже постійний, а до порома, названого на честь прусської королеви Луїзи, ходить рейсовий автобус. Ще можна дістатися автомобілем, маршрут пролягає Микільською дорогою (Nikolskoer Weg), яку названо на честь царя Миколи I, дружиною якого стала прусська принцеса.
Павичевий острів й досі називають прусським раєм, це чудове місце, де багато старовинних будівель та диких птахів. Зберігся навіть флігель замку, історія якого пов’язана з коханкою короля Фрідріха Вільгельма II графинею Вільгельміною Ліхтенау, яку ще називали прусською мадам Помпадур. За офіційною версією, літній замок збудували для королівської родини, щоб вони могли відпочивати після прогулянок. Зовні споруда мала нагадувати римську віллу, побутує версія, ніби майстрам дали малюнок будинку з острова Капрі. Замок звели з дерева, а всередині по-королівськи оздобили та обставили.
Схованка для алхіміка на Павичевому острові
Збереглася інформація, що у XVII столітті на цьому острові тривалий час жив придворний алхімік Йоганнес Кункель, якому король доручив налагодити виробництво особливого рубінового скла. Такого товару потребувало тодішнє курфюрство Бранденбург, економіка якого потерпала після Тридцятирічної війни. Алхімік із завданням упорався, до нього нерідко приїздив король Фрідріх Вільгельм I, який охоче брав участь в експериментах. Але у 1684 році на трон сів майбутній перший король Пруссії Фрідріх I, який алхіміка не любив і навіть намагався стягнути з нього борг у розмірі 8 000 талерів. Близько року Йоганнес Кункель викручувався як міг, потім його лабораторія згоріла, а сам вчений подався до Швеції. Після цього тривалий час на Павичевий острів королі у гості не приїздили.
Кроляча ферма та проєкт палацу
Ще варто згадати, що у XVII столітті цей острів називали Кролячим, бо майже всі 100 гектарів відвели під кролячу ферму. Такою була ініціатива монарха Фрідріха Вільгельма I Бранденбурзького. Тварини настільки активно плодилися на волі, що приносили скарбниці по 200 талерів на рік.
І тільки наприкінці XVIII століття на гарну місцевість звернув увагу король Фрідріх II Великий, тоді й почалося будівництво чудового палацу за індивідуальним замовленням монарха. Стосунки з коханкою Вільгельміною він підтримував протягом 30 років, аж до того, як пішов із життя у 1797 році. Побутує версія, ніби саме Вільгельміна умовила короля створити чудовий парк на Павичевому острові. Король бачив у ньому продовження Нового саду, розташованого у Потсдамі на березі Святого озера.
Розквіт Павичевого острова
Монарх підійшов до реалізації планів масштабно. При закладанні парку наказав зберегти 300 стародавніх дубів, а замок поставити на західній частині. На сході острова, де були гарні луки, розпорядився облаштувати молочне подвір’я (Meierei). Його спроєктували у вигляді руїн готичного монастиря, на першому поверсі переробляли молоко, на другому зробили банкетну залу. Окремо збудували хліви для корів. У Берліні навіть переповідали, ніби король особисто приходив іноді доїти корів заради власної розваги. У XXI столітті на цьому місці так і залишилося невеличке господарство, корови та буйволи перебувають на вільному випасі.
А ще Фрідріх Вільгельм II наказав побудувати 2 пристані: для королівської родини та для інших відвідувачів та приймання потрібних вантажів. Тоді ж йому запала ідея завезти на острів павичів, для яких поставили окремий вольєр. Потім вирішив доповнити панораму гарними водограями та кегельбаном. Під потреби господарства у 1796 році звели будівлю кухні, льодовик у піраміді, будиночок каштеляна. Але через рік, коли всі роботи були завершені, король помер, а його метреса покинула монарший двір.
Павичевий острів за правління наступного короля
Це чарівне, добре облаштоване місце вподобав наступний монарх – Фрідріх Вільгельм III. Влітку він дуже любив там відпочивати з дітьми та дружиною Луїзою, але королеві острів не дуже подобався. Потім замок став здаватися для великої родини затісним, однак зайнятися реконструкцією завадила війна з Наполеоном. Прусію окупували французи, у 1810 році королева померла через наслідки тифу, тому монарху було не до паркового відпочинку.
Він згадав про острів вже після вигнання Наполеона. Це місце нагадувало Фрідріху Вільгельму III про щасливі дні, проведені з дружиною, тому він наказав на згадку про Луїзу побудувати павільйон із колонами. Поставили й будинок, який отримав назву Кавалерського (Kavaliershaus) для придворних, чиновників і гостей. Точніше, розширили, бо невеличкий будиночок стояв на острові ще з 1804 року. Його доповнили готичною будівлею з Гданська, яку спочатку збиралися знести, а потім надумали перевезти на Павичевий острів під Берліном.
Внесок архітектора Петера-Йозефа Ленне
Під час активної забудови острова цікаві ідеї висунув берлінський архітектор Петер-Йозеф Ленне. Він запропонував поповнити компанію павичів представниками різних забарвлень, на що монарх охоче погодився. Ці птахи вільно гуляли островом, їхні голоси лунали в усіх куточках парку. Для представників білого кольору відвели круглий павільйон у центрі острова, бо такі породи були дуже дорогими та рідкісними. Такі ж принципи утримання павичів збереглися й у XXI столітті. Туристи можуть побачити гарних птахів не лише на стежках, а й на острові, вони охоче демонструють гостям свої багатоколірні хвости.
А ще пан Ленне запропонував створити окремий звіринець, що король із захопленням підтримав. На Павичевому острові, розташованому неподалік від Берліну, оселилося близько 900 тварин: мавпи, леви, кенгуру, бурий ведмідь, олені та багато інших представників із різних країн. Окремо побудували велику тропічну оранжерею. Коли у 1840 році помер король Фрідріх Вільгельм III, острів вже не отримував солідних дотацій. Тоді Петер-Йозеф Ленне запропонував перевезти звірів до Берліну, де тоді тільки відкрився перший зоопарк. Варто додати, що пізніше пан Ленне обійняв посаду генерального директора всіх прусських садів та увійшов до історії Німеччини як видатний ландшафтний архітектор і автор проєкту відкритого пейзажного парку.
Вигляд сучасного Павичевого острова
Далеко не всі пам’ятки архітектури збереглися протягом наступних століть, але чудова природа, павичі та гарний замок й у XXI столітті продовжують зачаровувати туристів. На жаль, тропічна оранжерея згоріла ще у 1880 році й відновлювати її не стали. Але зберігся перший розарій, закладений архітектором Ленне у 1820-х роках, куди можна завітати в очікуванні екскурсії. Паром на Павичевий острів курсує кожні 15 хвилин, дістатися туди можна швидко. А от до замку пускають лише групові екскурсії, тому поодиноким туристам іноді доводиться чекати на компанію. Квитки легко купити у кіоску біля пристані.
Джерела: