Західний Берлін 1950-ті. Берлінської стіни ще немає, але місто вже є Західним островом Східного соціалістичного блоку. Деякі компанії залишили Західний Берлін у важкій ситуації на початку холодної війни. Проте є й такі, що залишились й інвестували. Однією з них була компанія “Electrica”. У 1956-1957 роках вона побудувала нову адміністративно-виробничу будівлю в Ланквіці для своїх конденсаторів: компонентів, які використовуються для накопичення електроенергії. Більш докладно про роботу підприємства читайте на berlinname.eu.

Оригінальний фасад

Нова фабрика є ідеальним прикладом функціональної індустріальної архітектури 1950-х років. Майже ніде в Берліні ви не можете відчути це так само вірно, як на Ніколайштрассе.
Конденсаторний завод і сьогодні є виробничим приміщенням. Облицювання фасаду червоним кольором є поширеним дизайном в промисловій архітектурі. Прикладів цього в Берліні більш ніж достатньо: “Ullsteinhaus”, висотний будинок “Siemens Schaltwerk”, “Funkhaus Nalepastrasse”, “MetaHaus” і “Geyer-Werke”.
При будівництві підприємства, яке мало виробляти конденсатори “Electrica”, архітектори Конрад Сейдж і Карл Хебекер вирішили використовувати незвичайне облицювання фасаду – Prüssverband. Вони вирішили використати червону керамічну плитку поперемінно: горизонтально і вертикально. Це надало обом будівлям характерний зовнішній дизайн. Однак керамічна плитка нізащо б не витримала ваги будівлі. Архітектори знайшли розв’язання цієї проблеми. Завод конденсаторів “Electrica” являє собою залізобетонну конструкцію. Тобто його стіни виготовлені з залізобетону. 

Складності проєктування

Ще одна незручність, це дефіцит землі. Для виробництва конденсаторів “Electrica” доступний лише невеликий її шматок. Це не тільки змушує Сейджа та Хебекера будувати, економлячи простір. Вони також повинні подбати про те, щоб у будівлю потрапляло достатньо світла, щоб умови роботи та виробництва були якомога кращими.

Обидва будинки відносно невисокі, лише у два поверхи. Адмінбудівлю архітектори будують прямо на вулиці. Вона, широкими віконними фасадами, виходить на схід. До неї прилягає низьке засклене фоє, де знаходиться головний вхід. Фоє з’єднує адміністративну будівлю з фактичною будівлею заводу в задній частині споруди.

Перший поверх заводської будівлі в основному використовується для логістики: доставлення, відвантаження тощо.

Все ще виробниче приміщення

Архітектурним серцем ансамблю є верхній поверх заводського корпусу. І це завдяки конструкції даху. Односхилий дах забезпечує оптимальне освітлення, не створюючи відблисків. 

Сьогодні компанії “Electrica” більше не існує, але будівлі на Ніколайштрассе все ще залишаються виробничими. “Dieringer Blecharbeit”, берлінська сімейна компанія з понад сторічною історією, використовує приміщення, як свою штаб-квартиру. 

Інновації, захист клімату та стійкість є важливими моментами для “Dieringer Blecharbeit”. Компанія  створила унікальне поєднання заходів із захисту клімату та екологізації. Також були знайдені енергоефективні рішення.

Так було зроблено доріжку для дренажу через систему зелених жолобів і водночас створено зону для корисних та декоративних рослин. Крім того, створено зелений дах, який доповнюється запатентованим зеленим зовнішнім фасадом, тому що рослинні фасади мають ще більш сприятливий вплив на внутрішній і міський клімат, ніж зелені дахи.

Близько 99% утвореної дощової води зберігається в старих резервуарах зі стисненим повітрям і використовується для зеленого даху. Якщо є надлишок дощової води, вона проходить через рослинний фільтр у систему інфільтрації.