Великі парки посеред мільйонних мегаполісів – це не рідкість. Однак величезний відкритий простір Tempelhofer Feld на півдні Берліна є унікальним. А з часів “повітряного мосту” 1948-1949 років він став символом свободи. Більш докладно про все це читайте на berlinname.eu.

Сільгоспугіддя та військовий плац

Англійський сад у Мюнхені, Центральний парк у Нью-Йорку, Гайд-парк у Лондоні чи Тіргартен у Берліні – усі вони колись були створені як паркові пейзажі й залишаються такими донині.
З Tempelhofer Feld не так. Величезний відкритий простір площею близько 350 гектарів ніколи не мав постійного призначення. Жоден король тут не полював і ні про який штучний ландшафт сьогодні не йде мова. Над колишніми злітно-посадковими смугами виросло море трави.

Поле Tempelhofer Feld є відображенням насиченої подіями історії Берліна — історії прогресу, свободи, а також болючих і драматичних моментів міста.
Сільськогосподарські угіддя, військовий плац, залізнична станція, іподром, футбольне поле, місце для пікніка. Така історія “Великого поля”.

У XVII столітті його ще орали й обробляли, як орну землю, фермери Шенеберга. Але на початку XVIII століття тут вже маршували війська прусського короля. Tempelhofer Feld став військовим плацом. Разом з тим у 1830-х роках тут відбувалися надзвичайно популярні кінні перегони – до того, як з початком індустріалізації поле перетворилося на транспортний вузол для німецького залізничного сполучення. До речі, кілька десятків метрів далі, люди грали у футбол аж до XX століття. У 1912 році тут було 32 ігрових поля, які розподілялися за жеребом. У 1924 році на Tempelhofer Feld нарешті був побудований великий спортивний стадіон, який міг вмістити 40 000 футбольних уболівальників.

Історія німецької авіації

Тут же писалась історія німецької авіації. Широкі відкриті простори в жвавому місті запрошують випробувати великі ідеї. Швейцарський художник Арнольд Беклін в серпні 1883 року разом із солдатами залізничного полку зібрав два планери. Експеримент закінчується руїнами, пориви вітру зривають з літаків крила і руйнують їх.

У 1901 році Tempelhofer Feld став сценою для світового рекорду, який не буде побитий протягом 30 років. Метеорологи Берсон і Зюрінг піднялися на фантастичну, для тих часів, висоту на прусській повітряній кулі. Під час захопливої подорожі, коли обидва чоловіки непритомніють, вони досягають висоти 10,8 кілометра та привозять із собою вагомі докази існування стратосфери.

У темні часи нацистського правління тут були в’язниці СС і гестапо. Це був єдиний офіційний концентраційний табір СС у Берліні. Він знаходився на Tempelhofer Feld між 1934 і 1936 роками. З 1936 року націонал-соціалісти будують новий великий аеропорт у центрі Tempelhofer Feld. Однак пізніше, у 1940 році тисячі примусових робітників живуть тут зі своїми сім’ями у тимчасових бараках і збирають горезвісні пікірувальні бомбардувальники.

Радянська блокада

У ніч на 24 червня 1948 року радянські війська перекрили всі під’їзди до Західного Берліна. Одним махом 2,1 мільйона людей у ​​Західному Берліні були ізольовані та відрізані від щоденного постачання. Протягом наступних 15 місяців літаки союзників приземлялися в аеропортах Берліна близько 278 000 разів і доставляли до Західного Берліна продовольство, ліки, вугілля, обладнання та інші товари. Літаки злітали й сідали тут кожні 90 секунд. 

Коли аеропорт припинить свою роботу у 2008 році, Tempelhofer Feld стане величезним міським відкритим простором для всіх берлінців. У перші вихідні, коли він був відкритий, близько 235 000 відвідувачів прийшли, щоб це відсвяткувати, влаштувати пікнік, покататися на велосипедах, скейтах або запустити повітряних зміїв.

У травні 2014 року пройшов референдум, який  передбачив, що Tempelhofer Feld залишиться незабудованим.