У сучасному світі, повному щоденних стресів, відпочинок на природі може стати рятівним колом для всіх тих, хто дбає про власний добробут. Це чудовий спосіб на деякий час забути про міську метушню та відновити внутрішню енергію. Перебування на природі допомагає зняти стрес, знизити рівень тривоги та покращити настрій. Крім того, природа пропонує різноманітні можливості для фізичної активності, що сприяє підтриманню фізичної форми та зміцненню імунної системи. На щастя, берлінцям не обов’язково вирушати в інші країни за пошуком мальовничих місць. Поблизу німецької столиці є чимало природних ландшафтів неймовірної краси. Підбірка місць, куди варто вирушити на вихідні, далі на berlinname.
Ліпніцзеє
У теплі сонячні дні дуже популярне для одно- чи дводенних поїздок озеро Ліпніцзеє, що за 40 хв їзди від Берліна. Водойма оточує невеликий острівець, а навколо неї розкинувся густий ліс. Вода кришталево чиста, тут дозволено плавати. Влітку як місцеві жителі, так і туристи приїжджають сюди, аби охолодитися та подихати свіжим сільським повітрям. Ви можете зупинитися на громадському пляжі (Strandbad Liepnitzsee), де є кілька місць для відпочинку. Варто також прогулятися лісом, що оточує озеро. Періодично водойму перетинає невеликий пором, зупиняючись на острові. Веслові човни, байдарки й каное доступні для оренди, якщо потрібно дістатися до суші самостійно. Навколо Ліпніцзеє ви знайдете чимало кемпінгів, які дозволяють повністю зануритися в природу.
Шпреєвальд
За 100 км від Берліна розташована мальовнича місцевість Шпреєвальд. Тутешній ландшафт сформувався під час останнього льодовикового періоду. У 1991 році ЮНЕСКО оголосила Шпреєвальд біосферним заповідником. Він відомий своєю традиційною іригаційною системою, що складається з понад 200 невеликих каналів, на яких можна побачити традиційні плоскодонні човни Spreewaldkähne. Для місцевості характерні вільхові ліси на заболочених місцях і соснові на піщаних сухих ділянках. Також можна знайти луки та поля. Заповідник може похвалитися унікальною флорою й фауною. Відправитися досліджувати водні шляхи варто на човнах, що доступні для оренди. Найкраще завершення відпочинку в Шпреєвальді – ночівля в автентичних дерев’яних будиночках.
До слова, у цьому регіоні, крім німців, проживають лужицькі серби – одна з чотирьох офіційно визнаних національних меншин Німеччини. Вони мають власну автономну територію, мову й офіційно визнаний в Німеччині національний прапор. Здебільшого лужицькі серби заробляють на життя завдяки сфері туризму. Іншими важливими джерелами їхнього доходу є сільське господарство, лісництво та рибальство. Шпреєвальд – центр виробництва натуральних органічних продуктів. Особливо це стосується регіональної харчової промисловості, адже місцевість відома своїми надзвичайно смачними солоними огірками.
Національний парк «Гарц»
Цей природний заповідник у німецьких федеральних землях Нижня Саксонія та Саксонія-Ангальт – спокійний куток для відпочинку на природі. Від Берліна до національного парку – трохи більше ніж 3 год їзди. 95% території вкрито лісами, переважно ялиновими та буковими. Під час прогулянки пішохідними стежками можна натрапити на струмки, гранітні скелі та численні болота. У парку мешкають рідкісні тварини, як-от лелека чорний, сапсан, кіт лісовий європейський чи рись євразійська.
Парк пропонує екологічно складний ландшафт і містить різні рослинні зони. Гарцські верхові болота мають особливе значення для охорони природи і навіть набули міжнародного значення завдяки своїй унікальній флорі. Ці екосистеми важливі не лише для біорізноманіття, але й для захисту клімату. Під час прогулянки ви натрапите на такі рослини, як росичка круглолиста, бавовник чи різноманітні торф’яні мохи. Прекрасні пішохідні маршрути та видимі екскурсійні об’єкти роблять «Гарц» популярним місцем відпочинку для відпочивальників з усієї Німеччини та з-за кордону. Пориньте в різноманітний гірський ландшафт і зачаруйтеся прекрасним видом листяних і хвойних лісів, скель, боліт і валунів!
Зважаючи на географічне розташування (сам центр Німеччини), красивий ландшафт і неймовірну природу, Національний парк «Гарц» є однією з найважливіших рекреаційних зон у Центральній Європі. Здебільшого недоторканий туристами, він може похвалитися одними з найкраще збережених середньовічних міст, розташованих у його межах, і багатою традиційною німецькою культурою. Відвідайте місто Вернігероде, де підніміться до замку та завітайте в старовинну пивоварню.
Саксонська Швейцарія
Хоча від Берліна до цього неймовірно красивого гірського масиву аж 3,5 год їзди, але мандрівка вартує уваги. Саксонська Швейцарія – національний парк, німецька частина Ельбських піщаних гір, що розташована у верхній течії річки Ельби, неподалік від Дрездена. Ще невелика частина цих гір – Богемська Швейцарія – пролягає на території Чехії. Такі назви придумали художники епохи романтизму, які були зачаровані природною красою парку, подібною до краси Швейцарії.
Під час пішої прогулянки Саксонською Швейцарією ви побачите гори з густим лісом, скелі з піщанику та блакитну річку Ельбу, що звивається крізь долину. Кам’яний Бастайський міст – справжній туристичний магніт, який здіймається над бездонним проваллям, з’єднуючи химерні прямовисні скелі між собою. Подейкують, що міст був примхою саксонського короля, що, ймовірно, є правдою, оскільки веде він «у нікуди». У середині XIX століття будівництво такого мосту вимагало титанічної праці й вважалося безглуздою тратою державних коштів.
Саксонська Швейцарія протягом століть була джерелом натхнення для митців. Тутешні гори справили незабутнє враження на поета Ганса Крістіана Андерсена та композитора Карла Марію фон Вебера. Художник Каспар Давид Фрідріх був зачарований різноманіттям гірських пейзажів і втілив свої враження у вишуканих картинах.
Гіддензеє
Тим, хто готовий подолати понад 220 км машиною/автобусом/потягом, а потім ще трішки проплисти поромом, варто завітати на острів Гіддензеє в Балтійському морі. За своєю формою він нагадує морського коника. Незаймані людиною землі на північному сході та на півдні острова дають притулок численним безхребетним тваринам. Вони слугують їжею для перелітних птахів. На півдні зупиняються під час своїх перельотів журавлі, тому ця частина є природоохоронною зоною, куди вхід заборонений.
Простір без машин, соковита зелень і білий піщаний пляж із краєвидом на океан – ось чим зачаровує Гіддензеє. На острові розміщені три невеликі громади – Клостер, Вітте та Ноєндорф-бай-Ельмсгорн. Усі вони однаково чарівні та чудово підходять для велосипедних мандрівок. Варто починати з Клостера, звідки можна узбережжям добратися до маяка – визначної пам’ятки острова. Ввечері завітайте в один із ресторанів, розташованих поблизу порту.
До слова, на Гіддензеє проживає приблизно 1000 мешканців. Назва місцевості пов’язана з працями данського хроніста Саксона Граматика. Він писав про легендарного норвезького короля Гедіна, який нібито воював на цьому острові за жінку або навіть просто за золото. Певний час територія мала данську назву «Hedins-Oe» («Острів Гедіна»).