Берлінський зоопарк, був заснований у 1844 році, є найстарішим у Німеччині. Король Пруссії Фрідріх Вільгельм III мав сильну пристрасть до екзотичних тварин. Саме він заклав основу Берлінського зоопарку. Більш докладно про створення одного з найвідоміших світових зоопарків у Берліні читайте на berlinname.eu.
На острові Павича
На романтичному острові Павича, який і сьогодні є популярним місцем для екскурсій у Гавелі, Вільгельм III і його перша дружина Луїза Прусська на початку ХІХ століття побудували величний звіринець, який був відкритий для відвідувачів.
Незабаром до павичів, овець і буйволів, оленів і свиней доєдналися численні птахи, а також мангусти, єноти й навіть кенгуру, мавпи тощо.
Після смерті Вільгельма, його син Вільгельм IV зійшов на престол у 1840 році й, по суті, успадкував приватний зоопарк, до якого він не мав жодної пристрасті.
Мартін Генріх Ліхтенштейн, на той час директор Зоологічного музею та професор Берлінського університету, уже був королівським радником за часів Вільгельма III. Він наглядав за його худобою і думав про створення приватного зоологічного саду вже кілька років. Разом з Олександром фон Гумбольдтом і ландшафтним архітектором Пітером Йозефом Ленне, він переконав короля зробити доступними деякі будівлі. А після трьох років будівництва Берлінський зоологічний сад відкрився 1 серпня 1844 року.
Акціонерне товариство
У 1845 році зоопарк став акціонерним товариством. До сьогодні — це акціонерна корпорація, яка перебуває в приватних руках.
У 1869 році доктор Генріх Бодінус, колишній директор Кельнського зоологічного саду, узяв на себе управління парком і проголосив тенденцію до його зростання.
Випустивши нові акції, він залучив капітал для реалізації сучасної концепції. Вона мала на меті показати більше видів тварин, створити трибуни, тераси та ресторан для розваг, а також побудувати нові екзотичні, на вигляд, будинки. Кількість відвідувачів і доходи, після цього помітно зросли.
Окрім Бодінуса, ще одним впливовим керівником Берлінського зоопарку був Людвіг Гек. Він керував парком з 1888 до 1931 року. У віці, лише 28 років Гек успадкував зоопарк і перетворив його в один із найбагатших у світі. Геку приписують значні успіхи в розведенні азійських слонів, орангутангів і шимпанзе. У роки розквіту за правління Бодінуса та Гека, крім знаменитого порталу для слонів на Будапештейстерштрасе, були побудовані Будинок антилоп, Будинок слонів, Будинок страусів, Будинок мавп і Великих хижаків.
Друга світова війна
У 1913 році під керівництвом Гека був відкритий акваріум, розроблений біхевіористом Оскаром Хайнротом. У 1932 році Людвіг Хек передав Берлінський зоопарк своєму синові. Хек junior продовжив модернізувати парк, збудував сітки через канави та просторі відкриті майданчики з натурального каменю. З цього часу походять, наприклад, мавпячі скелі, левині степи та скельні вольєри для бурих ведмедів, вовків, козлів тощо. У 1939 році в Берлінському зоопарку було понад 4000 тварин 1400 видів. Під час бомбардувань у 1943 і 1944 роках і навіть під час останніх боїв те, що мало дивовижний успіх протягом 100 років, було майже знищено. Зоозахисники віддано піклувалися про всіх тварин, що вижили. Кажуть, що їх було всього 91, включно з популярним бегемотом-самцем Кнаутшке, слоном-самцем Сіамою та шимпанзе Сузе.
Як перша жінка-директор зоопарку в Німеччині, Dr. Катаріна Хайнрот взялася за важке завдання відновити з руїн зруйнований зоопарк. Акваріум, було відремонтовано, і будиночок для антилоп повернуто до життя. Були повністю перебудовані слонник і будинок для бегемота. Та відновлення і відбудова тривали ще не один десяток років.